Загрузка...

Тел./факс: +38 (0562)3-44-555
Моб. тел.: +38 (099)23-44-555
Моб. тел.: +38 (067)16-11-000
< назад

Звiдки взявся трактор?

23.07.2013

     Вибачте, я на тракторі!

ТРАКТОРЕ МІЙ

Що таке трактор? Начебто кожен знає, про який агрегат ведеться мова. Але от як Ви особисто відповісте на це запитання?

Хтось сухо скаже, що слово трактор походить від латинського tractor – тягну, отже, це, грубо кажучи, тягач – самохідна машина на гусеничному або колісному ходу, яка здатна тягнути за собою все, що до неї причеплять – плуг, борону, колоди, гаубицю, і т.д. Головна характеристика такого пристрою – сила тяги. Чим більша сила тяги у машини, тим більше підстав вважати її трактором, і тим більшим авторитетом вона користується серед трактористів (і не тільки).

Якщо ми заглянемо в YouTube і наберемо в пошуку слово «трактор», то в першу чергу побачимо рейтингові сюжети про те, як залиті до самої кабіни водою «Кіровці» вибираються на стрімкий берег річки, а потім – о диво! – Витягують за собою з води десятитонні причепи. Або інші сюжети про те, як гусеничні трактори рятують супер-джипи, які безнадійно застрягли в болоті, ілюструючи жарт: «Чим крутіший джип, тим далі бігти в село за трактором». Є ролики про найбільший сільськогосподарський трактор у світі – Big Bud 747, вагою 50 тон. А найменший трактор поміщається на голівці шпильки. При цьому у нього є і карбюратор, і коробка передач, і генератор.

 

Цей монстр 77-року випуску носиться по полю з культиватором шириною 25 метрів.

 

Таких сюжетів дуже багато, і вони дійсно захоплюють або фантастичними здібностями трактористів, або комічністю ситуацій, або унікальністю конструкцій. Але головним героєм у них є сам трактор – вже не бездушний тягач, а справжній одухотворений організм зі своїм характером і норовом.

Не буде перебільшенням сказати, що росіяни, українці і особливо білоруси люблять трактор, про нього складають ...

вірші:

- Трактор в полі дир-дир-дир,

Ми за працю, ми за мир ... (П.Тичина)

частушки:

- Стюардессу я люблю,

Сам – на тракторе рулю.

Если повстречаемся,

Сразу повенчаемся.

жарти:

- Тракторист Федір, заснувши за кермом, ненавмисно став учасником президентської програми щодо знесення старого житла.

 

Не сперечайтеся з трактористом за вільне місце на стоянці

 

- Є у нас на заводі така прикмета – якщо бригадир кричить, то це означає що знову не трактор зібрали ...

- А що тоді зібрали? 

- А ось що кричить – те і зібрали ...

 

- Білорусь – країна загадкова.

- Чому?

- А де ще ти бачив державу, яка названа на честь трактора?

 

Трактор – як символ держави

 

Остання фраза, насправді, жарт лише наполовину. Якщо розібратися, ВО «Мінський тракторний завод» є головним державотворчим підприємством Білорусі. Ще з радянських часів МТЗ є восьмим за величиною світовим виробником колісних тракторів, і виробляє 6% цих машин від частки всього світового ринку.

Раз вже ми торкнулися світового ринку, то давайте згадаємо такі марки як Deutz-Fahr, John Deere, Fendt, Claas, Case-IH, Steyr, Valtra, Massey Ferguson, New Holland, Liebherr, Same, McCormick, Caterpillar, Kubota, Landini, Shantui, Carraro, Shehwa Iseki, Zetor, Yanmar.

 

                                    

                                            Case-IH десь під Смоленськом                New Holland по дорозі з полів Пенсільванії

 

Серед сотень і тисяч моделей цих марок тракторів зустрічаються воістину «Великі Тракторні Шедеври» – в них закладені мало не всі досягнення, які накопичило людство за останні 50 000 років – кульмінація досвіду, знань, інновацій, творчості. Їх двигуни, комфорт, дизайн не поступаються якістю та красою Porsche і Lamborghini. І якщо хтось зараз скептично посміхнувся, то це означає те, що він не знає, що до появи супер-карів Porsche і Lamborghini засновники цих фірм підвищували свою конструкторську кваліфікацію виробляючи трактори, – відповідно Porsche і Lamborghini.

У 1946 році бідний італійський «Кулібін» Ферруччо Ламборгіні почав виробляти трактори із залишків знищеної військової техніки. Минули десятиліття, але тракторні красені Lamborghini випускаються і по теперішній час.

 

    

Lamborghini

 

   Акціонерне товариство почесного доктора інженерних наук Фердинанда Порше виробляло трактори Porsche з 1950 до 1962 року.

      

Porsche

   Як бачимо, трактор користується великою повагою у світі. Це й не дивно: сьогодні без трактора стрімко зростаюче людство вже не змогло б себе прогодувати, адже він, рідний, – головний помічник та друзяка сільгоспвиробника. А для нас, самих східних слов'ян, «батько трактор» – єдиний завжди актуальний транспортний засіб! У болотний та сніговий час без нього 20% українців, і 50% росіян навіть не змогли б вибратися з віддалених населених пунктів. Можливо, саме з цієї причини перший російський трактор «екіпаж з рухомими коліями» зібрав у 1837 році саме селянин – Дмитро Загряжський. І перший паровий гусеничний трактор «вагон з нескінченними рейками для перевезення вантажів по шосейним дорогам і путівцям» в 1879 році був створений також селянином Федором Абрамовичем Бліновим. І хоча модель була настільки цікава, що заслуговує окремої глави, яка описує її будову (наприклад, труба була знята з пароплава, який зав'яз на мілині), але на жаль, справа далі прототипу не рушила. А через 17 років американці Харт і Парр зібрали перший трактор із двигуном внутрішнього згорання і, як кажуть, «справа закипіла».

   З 1901 трактори почали завойовувати світ в промислових масштабах.  Як завжди, найзавзятіші у світовій торгівельній експансії виявилися американці, а росіяни просувалися за рахунок ентузіастів. Учень Блінова Яків Мамін у 1903 році запатентував двигун, який працював на важкому паливі, а в 1911 році створив «Російський трактор – 2» з потужністю двигуна 33 кВт. До 1914 року на Балаковському заводі було випущено більше сотні таких тракторів.

 

    

                                                    Гном                                                                 Запорожець

 

     Радянський уряд з перших днів захоплення влади замислювався над тим, що було б непогано якось розжитися тракторами, але трактори в Росії як і раніше створювалися ентузіастами: Я. Маміним – трактор «Гном» у 1919 році, «Карлик 1» та Карлик 2» у 1924 році; Є. Львовим – трактор «Коломенець 1»; Л. Унгерном – триколісний трактор «Запорожець». І, поклавши руку на серце, скажімо відверто – ці трактори не дотягували до своїх закордонних аналогів. Тому решта тракторів, які випускалися радянськими тракторними заводами в 20-30-х роках, були копіями закордонних аналогів: «Комунар» – Hanomag WD Z 50, «Універсал» – Farmall F-20, ну а назва «Фордзон-Путиловець» говорить сама за себе.

 

   

                                                     Комунар                                                            Фордзон-Путиловець

 

    Тракторні гіганти в Харкові та Сталінграді випускали колісний ХТЗ і СТЗ-15/30 – копію американського McCormick Deering 15-30.

 

     

                                               СТЗ-15/30                                                                  McCormick Deering 15-30

 

     Проте  вже в 1937 на цих заводах з'явився гусеничний ХТЗ-НАТИ (СТЗ-НАТИ). Він мав оригінальну конструкцію, і на Міжнародній виставці в Парижі 1938 отримав вищу нагороду – «Гран-прі».

     Втім, деякі фахівці вважають (і небезпідставно) що СХТЗ-НАТИ був стосовно основних вузлів та агрегатів «змальований» з армійського тягача VCL ("Vickers-Carden-Loyd") зразка 1931 та з трактора McCormick-Deering TA-40 1932 року. (Американці та англійці до 1937 року вже припинили випуск цих моделей).

 

   

СХТЗ-НАТИ

 

       

                                McCormick-Deering TA-40                                                  Vickers-Carden-Loyd

 

     Челябінський тракторний завод до 1937 року випускав С-60 – Caterpillar Sixty, поки радянські конструктори не створили доопрацьований варіант машини – трактор С-65, який був оснащений вітчизняним дизельним двигуном М-17. Головною зміною став двигун та коробка передач.

   

                                                      С-60                                                                          Caterpillar Sixty

          Історія створення першого радянського тракторного дизельного двигуна сама по собі заслуговує уваги. У 1934 році Нарком важкопрому організував міжнародний конкурс – випробування дизелів, в якому брало участь 17 дизелів з шести країн: Англії, Угорщини, Німеччини, СРСР, США та Швеції, де радянські спеціалісти з двигунів уважно «змалювали» всі моделі представлених двигунів. Того разу нічого не стали купувати. Обдуреним буржуям влаштували банкет та відправили додому, а через три роки в країні Рад з'явився дизельний двигун М-17.

Навесні 1939 року на виставці «Мистецтво та техніка сучасного життя» в Парижі С-65 був відзначений найвищою нагородою, і з 1939 став експортуватися за межі СРСР (час був напружений, з Країною Рад хотіли товаришувати всі). За чотири роки ЧТЗ зібрав 37000 «Сталінець-65». 20 тисяч з них вирушили до армії. Трактор вагою 11 тонн легко тягав за собою надважкі гаубиці та мортири по болотах, пісках і снігах.

            

                                              С-65                                                       Самохідна артустановка на базі «Сталінця»

     Трактори СХТЗ-3 також готували до війни. За розмірами вони були менші ніж «Сталінці», тому швидкість 20 км/год для них була не межею. СТЗ-5 був «заточений» під «артилерійський трактор». Маючи власну вагу 6 тонн, він тягнув за собою гармати вагою до 12 тонн.

      Всього до Вітчизняної війни було виготовлено 700 тисяч тракторів. СРСР вийшов на перше місце в світі за кількістю вироблених гусеничних тракторів.

                                   У 1938 році виникло пам'ятне гасло: «Сто тисяч жінок – на трактор!»

    

                                                На трактор                                                                   З трактора

Пролетарські вожді розуміли, що війна неминуча, і коли чоловіки-трактористи пересядуть на танки, в тилу їх місце займуть жінки. Тільки в Україні за два роки було підготовлено більш ніж сто тисяч жінок-механізаторів. На жаль, європейська територія СРСР була окупована дуже швидко, і радянським жінкам-трактористкам довелося працювати в німецькому тилу. А десятки тисяч «Сталінців», «Комсомольців» (легкий артилерійський тягач Т-20), ХТЗ та СТЗ стали трофеями вермахту, і сумлінно тягали німецькі гармати по всім східним і західним фронтам. Цікаво, що за перші дні війни німецькій армії дісталося більше 14 тисяч радянських танків, але тільки 300 з них були взяті в бойові частини коричневої банди, а от пролетарськими тракторами агресори не гидували.

Трофеї вермахту

    

Комсомолець Т-20

    Але не всі трактори були кинуті під час відступу Робітничо-селянської Червоної армії влітку 41-го. Там де люди проявили відвагу та винахідливість, трактори теж увійшли в героїчну історію. 20 серпня 1941 в непокірній Одесі з'явився перший танк «НИ». У наступні два місяці вже 60 цих машин безсоромно лупцювали нацистських окупантів, не соромлячись свого футуристичного зовнішнього вигляду і босяцького походження від трактора СХТЗ.

    

                                                      НИ                                                                         «КАТЮША» на шасі СТЗ-5

Як ми пам'ятаємо, платформа цього трактора була створена на основі англійського армійського тягача, і, до її честі, витримувала подвійний сталевий коробок, який приварювався над гусеницями. Зверху ставили маленьку поворотну вежу з кулеметом, гірською гарматою, або через брак таких – водопровідну трубу. Під час руху диво-зброя створювала неймовірний гуркіт, шум та брязкіт. Ще не дійшовши до передової саморобні танки, отримали свою назву «НИ», що означало: «На переляк» (На испуг)! До того ж, на сталеві монстри навісили прожектори та сирени, і вночі кинули у психічну атаку на ворожі позиції. У результаті цього всій румунської дивізії довелося ретируватися з окопів і бігти на запасні позиції за туалетним папером.

Під час війни всі великі тракторні заводи Радянського Союзу перейшли на випуск танка Т-34, який, як всім відомо, і вирішив результат Другої світової.

У 50-х роках СРСР знову поставив перед собою завдання «наздогнати і перегнати». І знову тим же звивистим шляхом. Наприклад, К-700 – легендарний флагман радянських колісних тракторів, з'явився після відвідування Хрущовим заводу "John Deere" у 1959 році. На самому заводі Микита Сергійович робив пісне обличчя, але повернувшись до Москви дав розпорядження закупити дослідний зразок трактора "John Deere". Спритні американці відповіли категоричною відмовою. Але у Микити Сергійовича залишився рекламний буклетик із заводу, і з його допомогою радянські спецслужби через Швейцарію організували придбання трактора фірми «Wagner», який зовні був дуже схожий на енергонасичений «John Deere». До речі кажучи, після маркетингового провалу моделі John Deere 8020 компанія «Wagner» випускала для «John Deere» енергонасичені трактори з шарнірнозчленованою рамою. А в 1971 році «John Deere» знищив «Wagner» на сільськогосподарському ринку, використавши договір з умовою п'ятирічної відмови від конкуренції.

     

   Wagner кінця 50-х

          

      «Кіровець» другої половини 20 століття

 

Є байка про те, що на «Кіровському заводі» довго не знали, як завести «Wagner». Заступник головного конструктора отримав серйозний опік вказівного пальця, засунувши його в отвір для прикурювача. Але кмітливість, молоток та викрутка, зрештою, зробили свою справу, і через три роки – 13 липня 1962 року – перший К-700 був зібраний. Масове виробництво «Кіровця» було розгорнуте в 1965 році і тривало до 1 лютого 2002 року, поки керівництво заводу не вчинило трагічну помилку – перейшло на випуск значно дорогої моделі К-744, яка виявилася зовсім незатребуваною. А класичні «Кіровці» залишилися легендою вітчизняного машинобудування, і символами могутності колись великої і грізної країни. У Німеччині досі існують клуби фанатів К-700, де йому дали свої прізвиська: «Кальмар», «Касімка», «Kasiebenhundert».

   Перебудова і розпад Радянського Союзу змінили весь уклад життя сільської людини. Вона перестала бути колгоспним рабом і стала власником землі, у неї з'явилося бажання працювати. Але щоб людина стала справжнім господарем на своїй землі, їй потрібен трактор – надійний, ефективний, рентабельний, а головне – доступний за ціною. Завдання дуже складне, (якщо враховувати фінансові можливості початківців фермерів), але вирішуване.

Приклад тому – створені за кращими радянськими традиціями трактори «ДТЗ».

  

                                                 ДТЗ 804                                                              Мінітрактор ДТЗ 244.4Р

Під час зустрічі з ними фахівець упізнає знайомі риси дизайну англійських тракторів «McCormick», японських «Kubota», італійських «Landini». Заглянувши під капот деяких моделей «ДТЗ», ми виявимо аналоги двигунів «Perkins». А якщо нагнутися ще нижче, то нашому погляду відкриються передній міст конструкції «Carraro» та задній міст конструкції «John Deere». Більшість вузлів цих тракторів виробляється в Китаї, остаточна збірка – в Україні. Ще трохи титанічних зусиль у маркетинговому позиціонуванні, і український селянин отримує вітчизняний трактор високої якості за низькою ціною. Причому трактори «ДТЗ» скроєні не лише за кращими зразками світового тракторобудування, але також за мірками і потребами українського тракториста, що дійсно важливо. Такий підхід до тракторобудування вельми нагадує схрещування благородних порід коней, які мають різні унікальні показники, з метою виведення нових елітних заводських порід. І ця аналогія не випадкова. Трактор замінив селянинові коня, і тепер це не лише машина «для приведення в дію причіпних або встановлених на ній знарядь», але, перш за все, годувальник і однодумець, а часом – єдиний та найнадійніший друг!

Олександр Поточний

вгору